Безумовно, росія може воювати роками.
Але росія не може воювати роками.
Поясню.
Росія може воювати роками, закручуючи гайки, друкуючи гроші, запозичуючи в наступних поколінь, мобілізуючи все нові покоління гарматного м’яса, посилюючи внутрішні репресії, зливаючи країну по шматочках Китаю, дурячи Америку й лякаючи Європу.
Але за однієї умови – якщо при цьому демонструється якийсь результат. Цільовими авдиторіями цієї демонстрації є власні посіпаки, яким треба підтвердити, що цар ще спроможний; власне суспільство, яке треба запевнити, що “цар справжній і ще огого”; Китай, який треба переконати, що гра ще не закінчилася (що буває, коли гра закінчується, поцікавтеся у знавців ґо); Америка й Європа, які мають поважати й боятися.
Якщо результату немає, то росія не може в такому режимі продовжувати війну роками. Яструбине крило буде вимагати заміни царя на більш спроможного, голубине крило шукатиме сепаратних переговорів із Заходом, Захід перестане зважати на гучні заяви, а Китай вирішить, що настав час підрахунку.
Ось чому Путіну конче потрібні результати. Або на українському фронті, або в українському тилу, або на європейському фронті, або деінде.
Отже, наше головне завдання – не давати Путіну результатів. Тому пропоную розглядати діяльність кожної людини (починаючи з себе) з точки зору: чи не награв я Путіну сьогодні кілька балів? В ідеалі відповідь на це питання має бути “навпаки, сьогодні я забрав у Путіна кілька балів”. Ті, хто в Силах оборони, роблять це щодня. Ті, хто працює в оборонці, також. Але це питання до всіх нас.
Не будьте частиною проблеми, будьте частиною рішення.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням…
