Автор budwood 
У вересні російські окупанти значною мірою зосередили терор на столиці України реактивними засобами ураження. При цьому протягом місяця так і не з’явилося абсолютно надійного та ефективного засобу перехоплення реактивних дронів-камікадзе. Що стосується застосування ворогом ракетної компоненти, то воно мало вкрай стриманий, обмежений характер, чому є зовсім не втішне пояснення.
Детальніше про це – у новому матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
Дрони
У вересні російські окупаційні війська застосували на території України 6 438 дронів-камікадзе Shahed-136/238/БМ-35 “Італмас” та дронів-приманок “Гербер”/”Пародій”, з яких було перехоплено 5 575 або 86%.
Нагадаю, що в червні противником було застосовано 5 749 дронів (перехоплено 5 289 або 92%), в липні – 4 515 (перехоплено 4 073 цілі або 90%), а в серпні – 5 004 (перехоплено 4 307 цілей або 86%). Абсолютний рекорд був встановлений РОВ у травні 2026 року, коли було застосовано 8 150 дронів (з яких було перехоплено 7 642 або 94%).
Таким чином, загальна кількість застосованих противником засобів терору у вересні не є рекордною, але й у порівнянні з літнім періодом явно продемонструвала зростання на 15–20 %. Однак у цих цифрах є нюанс, який вносить певний дисонанс.
Справа в тому, що 26 вересня президент України Володимир Зеленський під час вечірнього звернення до нації зазначив, що у вересні РОВ застосували понад 2 730 реактивних “шахедів”, з яких було збито або придушено понад 1 500. У свою чергу, згідно зі зведеннями Повітряних сил ЗСУ станом на 26 вересня противник завдав менше ніж 700 ударів.
Нечіткість формулювань не дає можливості повністю проаналізувати картину для розуміння ситуації в деталях. Але очевидно одне – у вересні ефективність перехоплення реактивних засобів терору не зросла, а навіть знизилася. Насамперед це пов’язано з постійною зміною тактики застосування реактивних дронів та їхнім постійним вдосконаленням, що призводить до появи нових модифікацій не щотижня, а практично кожні 2–3 дні.
Такої різноманітності дронів-камікадзе, з різного роду нововведеннями та вдосконаленнями, не спостерігалося в жодному іншому підсумковому місяці.
Складається таке враження, що в Алабузі створено кілька департаментів, які цілодобово працюють над створенням нових модифікацій реактивних дронів, причому із залученням студентів місцевого ж Політеха. З’являється надто багато модифікацій – і в дуже короткі терміни.
Очевидно, що за динамікою та адаптивністю у питаннях розробки нових модифікацій ударних засобів російські окупанти випереджають наші можливості щодо створення високоефективних засобів протидії.
Також у вересні продовжився терор міст України в цілодобовому режимі, що розтягується у часі поодинокими нальотами і постійно тримає в напрузі повітряної тривоги. Центром такого терору, як і в серпні, стала столиця – Київ.
Противник, користуючись низьким показником перехоплень реактивних дронів-камікадзе, розширив категорії цілей, по яких почали наносити удари, додавши до них дата-центри та вишки ЛЕП.
Ракетні удари
Хочу нагадати, що в серпні ПС ЗСУ закрили статистику застосування противником ракетних засобів ураження, у зв’язку з чим формування аналітичних нотаток за цією категорією стало неможливим.
Загалом я згоден із необхідністю обмеження інформації, що надходить у відкриті джерела, що продиктовано підвищенням рівня секретності на тлі гострого дефіциту в Україні протиракет для перехоплення складних цілей. Проте певні висновки з наявної інформації ми можемо зробити.
Насамперед, протягом вересня противник застосовував ракетне озброєння проти тилової України протягом 22 днів – 41 раз. Серед запущених ракет були як складні для перехоплення, так і керовані авіаційні ракети Х-59/69, Х-31П та інші.
Застосування саме складних для перехоплення ракет у вересні зменшилося порівняно з серпнем, але це зарано оцінювати як позитивний сигнал.
Виробництво противником усіх типів ракет не зменшилося, і їхній боєкомплект не вичерпався, а навпаки – триває процес накопичення.
Очевидно, що наприкінці літа – на початку осені основні терористичні завдання щодо ударів по тиловій Україні та безпосередньо по Києву були покладені саме на дешеві, порівняно з ракетними засобами, реактивні дрони-камікадзе та ерзац-ракети типу “Бандероль”, “Дань-Т” і “Герань-5“. А ось інтенсифікація застосування саме ракетної складової ворогом може розпочатися вже протягом листопада й нарощуватися ближче до грудня, досягнувши піку в зимовий період.
Крім того, у вересні противник застосував балістичну ракету з новим маркуванням 9М723-2Ф3. Нагадаю, що в серпні на Київ випустили балістичну ракету з маркуванням 9М723-2, яку також називають “Іскандер-1000”.
У своєму попередньому огляді ударів по території України за серпень я зазначав, що однією з актуальних загроз для нас може стати модернізація не лише дронів-камікадзе та ерзац-ракет, а й складних для перехоплення балістичних ракет 9М723.
Очевидно, що супротивник продовжує працювати над поліпшенням характеристик своєї основної терористичної ракети, причому різниця між появою двох нових модифікацій становить близько місяця. Це явно вказує на досить високі темпи впровадження нововведень та їхнього застосування в бойових умовах.
Висновки
Вересень продемонстрував незмінність стратегії РОВ щодо терору тилової частини України з відмінностями лише в тактичних і технологічних аспектах.
Росія значно розширила перелік засобів терору, переважно на реактивній тязі, при цьому в найкоротші терміни вводячи в дію нові модифікації. Паралельно з цим масштабується й саме виробництво реактивних дронів-камікадзе на основному російському виробничому майданчику в Алабузі.
Україна, проігнорувавши в січні 2024 року загрозу від реактивного дрона-камікадзе Shahed-238, який вперше завдав удару по нашій території, виявилася не готовою до протидії цим засобам терору та подібним до них, коли противник активізував їхнє застосування. Це потурання зараз дуже дорого обходиться всій країні, і в найближчій перспективі ситуація кардинально не зміниться.
Також ворог активізував роботу над вдосконаленням своєї ракетної компоненти, особливо балістичних ракет, що також може стати для нас новим викликом уже найближчим часом.
Звісно, протидія кожній загрозі існує, але доведення її до ефективного стану та масштабування вимагає часу. Часу, який було втрачено з 2024 року.
Йде найскладніша з 2022 року осінь для України.